Аналіз конкурентів на практиці: реальний розбір сайтів у ніші інтернет-маркетингу

Якщо ви прочитаєте статтю з водіння автомобіля, їздити ви точно не навчитеся, якою б ідеальною та вичерпною не була ця стаття. Також і в аналізі конкурентів – щоб навчитися, потрібно закочувати рукави та аналізувати, а не нескінченно читати теорію. Сьогодні цим і займемося.

У цій статті я проводитиму аналіз реальної ніші для реального сайту з реальними цифрами. Щоб ви могли подивитися, як аналіз сайтів конкурентів роблять на практиці. Тобто ви будете бачити все, що робить SEO-шник у процесі роботи. Та отримаєте пояснення його дій.

Навіщо робити аналіз

Якщо простими словами та без води – аналіз конкурентів потрібен для того, щоб зрозуміти, що ж вони там такого зробили, що у них трафіку або замовлень більше, ніж у вас. А потім застосувати те саме у себе на сайті та сподіватися побачити не менш вражаючі результати.

Тільки потрібно пам’ятати – копіюючи конкурентів, ви можете скопіювати і всі їхні помилки. Та якщо на момент аналізу вони перебували на перших позиціях, а через півроку потрапили під фільтр, ви також можете піти за ними. Тому просте копіювання без детального розбору – що можна, а що не можна – не працює.

Мета аналізу конкурентів у мене – проаналізувати ситуацію в ніші інтернет-маркетингу для виведення на ринок сайту агентства PROSUVER. Для цього потрібно:

• визначити конкурентів;
• оцінити, наскільки реально конкурувати з ними молодому сайту;
• зрозуміти потенціал ніші за трафіком;
• подивитися звідки вони отримують трафік;
• відібрати сайти, які можна використовувати для розширення семантики.

У вас цей список може бути іншим. Не поспішайте на цьому кроці. Подумайте, для чого ви це взагалі робите. І складіть свій список цілей. Розуміння того, чого ви хочете, сильно спрощує справу.

Як знайти конкурентів сайту

Щоб визначити конкурентів, потрібно зібрати кілька десятків сайтів, які найчастіше ранжуються за запитами з вашої семантики. Потім зібрати за ними дані для аналізу та зробити порівняльну таблицю. І тільки після цього проаналізувати інформацію та відібрати тих, на кого дійсно варто орієнтуватися.

Звучить так собі, але на практиці все легше, ніж здається. Давайте зробимо це.

Крок 1. Дивимося семантику

Я виходжу з того, що у вас уже підібрані ключові слова та розподілені по посадкових сторінках. Причому зроблено це якісно. Якщо семантики немає – краще спершу зібрати її, і тільки потім робити аналіз конкурентів. Потрібна допомога в зборі – звертайтеся.

Вивчення конкурентів без семантичного ядра робиться в тому разі, коли сайту ще немає і не зрозуміло чи буде. Припустимо, клієнт хоче зробити сайт у якійсь ніші, але не впевнений, що в цьому є сенс. І щоб визначитися, йому потрібен аналіз цієї ніші. Якщо це ваш випадок – потрібно буде скласти список найочевидніших запитів на підставі тих товарів або послуг, які цікавлять клієнта. І працювати з ними.

Якщо семантичне ядро вже є, тоді можна робити пошук конкурентів за ключовими словами. Для цього виділяєте найбільш важливі посадкові сторінки. Переглядаєте ключові слова для кожної з них та обираєте по 1-2 ключі з групи (найчастіших або найважливіших для вас).

Приклад:

Скільки їх брати – залежить від розміру вашого сайту та кількості товарів/послуг. У когось може бути всього 2 послуги, там і вибирати нічого. А в когось величезний ІМ із сотнями посадкових… Але й більше не означає краще. Якщо взяти для аналізу 50 запитів – вже на десятому-п’ятнадцятому ви зрозумієте, що дивитеся одні й ті самі сайти. Тому 5-15 запитів у багатьох випадках буде достатньо.

Крок 2. Аналізуємо видачу

Якщо говорити про PROSUVER, на момент аналізу ми маємо 18 послуг. Але найцікавіших 7-8. Тому я робив пошук сайтів конкурентів для кожної такої сторінки окремо.

На практиці це має такий вигляд:

1. Налаштовуємо браузер – чистка кешу/історії або режим інкогніто в Google Chrome.
2. Вмикаємо VPN та виставляємо IP того міста/країни, під які буде просуватися сайт.
3. Вбиваємо в пошуковий рядок запит для 1 посадкової сторінки.
4. Відкриваємо перші 20-30 сайтів із видачі.
5. Переглядаємо ці сайти та ті, що підходять, заносимо до Excel.
6. Вбиваємо в пошуковий рядок другий запит і так все.

Приклад таблиці:

Стовпці після «Domain» поки що можна не дивитися, їх розберемо пізніше.

Що стосується «ті, які підходять» – у ніші маркетингу із цим простіше. Але уявіть, що ви робите конкурентний аналіз для інтернет-магазину. Вбиваєте запит, а у видачі, крім магазинів, є дошки оголошень або сайти виробників. Ви ж не вважатимете їх конкурентами?

Потрібно розуміти, що є прямі та непрямі конкуренти. Прямі для ІМ – це такі самі ІМ. Непрямі – дошки оголошень, агрегатори, офіційні сайти виробників. Непрямі – тому що вони у видачі є і вам однаково з ними конкурувати. Але при просуванні сайту ви не будете на них особливо орієнтуватися. Ви повинні вивчати прямих конкурентів, тобто інші магазини.

На виході у вас має вийти 1 заповнений стовпець в Excel. Основне питання – скільки доменів у ньому має бути?

Якщо ви візьмете менше 10 сайтів – навряд чи вийде скласти об’єктивну картину. За винятком зовсім уже вузьких ніш. Якщо візьмете більше 50 – аналіз займатиме багато часу, та й різниця в результатах з 50 та 100 сайтами не така велика, щоб так заморочуватися. Тому для більшості ніш – це діапазон 10-50 сайтів.

Результат мого підбору – 35 сайтів.

Крок 3. Використовуємо Ahrefs або Serpstat

Можна обійтися і сайтами, зібраними вище. Але не факт, що ви вдало відібрали запити для аналізу. Не факт, що подивилися видачу без персоналізації. Та й просто могли пропустити цікавих конкурентів. Тому бажано скористатися одним із сервісів.

Який із них? Не принципово. Для аналізу посилального мені більше подобається Ahrefs, а ось для такого пошуку конкурентів сайту Serpstat. Але насправді, обидва дають змогу це зробити. Сьогодні використовуємо Ahrefs.

Сам збір гранично простий:

1. Авторизуєтеся в Ahrefs.
2. Вбиваєте в рядок пошуку свій сайт та/або по черзі сайти конкурентів (вибірково, зі списку, який ми сформували на минулому кроці).
3. Відкриваєте розділ «Конкуренти за органічним пошуком».
4. Переглядаєте список доменів та звіряєте з уже відібраними. Якщо є щось нове – додаєте до свого списку.

Потрібний нам розділ знаходиться тут:

А сама таблиця з потенційними конкурентами має такий вигляд:

У моєму прикладі в такий спосіб вдалося знайти ще 10 сайтів, які зацікавили. Разом 45 доменів зібрано. Час переходити до збору даних за ними.

Інструменти та сервіси

Перш ніж переходити до збору даних, дам невелике пояснення щодо софту. Для аналізу сайтів конкурентів є багато програм та сервісів. Їх можна та потрібно використовувати. Вони феноменально полегшують роботу. Усе це так. Але є одне, величезне «АЛЕ», практично весь цей софт платний. І коштує іноді не так вже й дешево.

Це не проблема для агентств, але навряд чи їхні співробітники читатимуть такі статті. Вони й самі все це вміють та знають, чим користуватися. А для простого власника сайту, який хоче проаналізувати конкурентів самостійно, це буде не варіант. Та й для багатьох SEO-шників новачків теж.

Тому в цій статті я максимально все спрощую і свідомо обходжу використання софту, де це можливо. Наприклад, вручну переглядати видачу – це не найефективніший спосіб. Але якщо цей крок можна зробити без софта – я показую саме його.

Вище я писав, що для аналізу посилального профілю використовую Ahrefs, а ключі конкурентів витягую через Serpstat. Але в статті пишу тільки про Ahrefs. Не тому, що це найкраще рішення. Це спроба зробити аналіз максимально бюджетним. Ну не потрібно вам купувати все що є у професійних аналітиків, якщо потрібно зробити всього 1 аналіз.

З того, що дійсно знадобитися:

• Ahrefs – доведеться витратитися на підписку. Альтернативний варіант – Serpstat.
• Similarweb – підійде безкоштовна версія. У ній обмеження на 15 запитів на день, але можна і на кілька днів розтягнути збір даних.
• Платний VPN. Це всього кілька доларів, тому не буде проблемою.

Без решти спробуємо обійтися. Якщо буде цікаво дізнатися докладніше про інструменти та сервіси для аналізу конкурентів – пишіть у коментарях, зроблю окрему статтю та все там розберемо.

Критерії для аналізу

Критерії оцінки конкурентів потрібно обирати виходячи з цілей, які ви собі сформулювали на початку статті. Інакше ви просто закопаєтеся у величезних таблицях, витратите багато часу та не будете застосовувати все це на практиці.

Наприклад, якщо ви не плануєте запускати контекст, навіщо вам робити аналіз їхньої контекстної реклами? Якщо не будете закуповувати посилання в найближчий рік – чи потрібен детальний розбір посилального профілю? За рік багато що може змінитися…

Критерії порівняння конкурентів для PROSUVER:

• DR;
• кількість вхідних і вихідних посилань (доменів);
• кількість сторінок в індексі Google;
• вік (в ідеалі сайту, а не домену);
• відвідуваність;
• скільки трафіку конкуренти отримують із ПС;
• розподіл трафіку за каналами;
• розподіл трафіку за соціальними мережами;
• кількість ключових слів у пошуковій видачі.

Це мінімальний набір критеріїв, який дасть змогу зробити порівняльний аналіз сайтів конкурентів та не витратити занадто багато часу.

Як аналізувати сайти конкурентів

Весь процес ділиться на 2 етапи: збір даних та сам аналіз. Це можна робити частинами, відповідаючи по черзі на свої запитання. А можна відразу зібрати всі дані в одну велику таблицю і вже потім не відволікаючись аналізувати. Зручніше йти другим шляхом. Але цей варіант не зручно показувати під час написання статті. Тому розберемо кожен етап окремо.

Збір даних будемо робити руками. Але якщо ви не готові стільки даних отримувати вручну і переносити по одній цифрі в Excel, можна використовувати Netpeak Checker (не реклама, використовую сам). Частину даних там можна отримати безкоштовно, для інших потрібно підключити необхідні сервіси по API.

Аналіз трафіку сайтів конкурентів

На цей момент у нас зібрані потенційні конкуренти – 45 доменів. Робимо таблицю в Excel з такими стовпцями:

• Domain – домен сайту конкурента;
• 28 days – трафік за останні 28 днів за даними Similarweb;
• UA – трафік з України;
• Organic – кількість переходів із пошукових систем;
• Direct – прямі переходи на сайт;
• Ref – реферальний трафік;
• Social – переходи із соціальних мереж;
• Paid – платна реклама;
• E-mail – поштові розсилки;
• Brand, N-brand – кількість брендового та не брендового трафіку.

Далі відкриваємо Similarweb, перевіряємо кожен домен та копіюємо необхідні дані. Дивитися тут:

І тут:

Де знаходиться трафік за країнами – скрін не наводжу, там складно не помітити. Дані на цьому скрині не збігаються з даними в моєму Excel – тому що збиралися у різні дні.

І ось так, перевіряючи по одному конкуренту, переносимо дані до таблиці. Першим рядком ставимо свій проект, щоб було зручніше робити порівняння сайту з конкурентами. На момент написання цієї статті сайт PROSUVER ще на верстці, тому пишемо нулі.

Коли таблиця буде заповнена, сортуємо рядки в порядку зменшення трафіку (за стовпцем «28 days»). В результаті отримуємо таку таблицю:

Це її частина, всі 45 рядків не виводжу, щоб було зручніше дивитися, особливо на мобільних.

А тепер найцікавіше – потрібно її почистити. Ми ж не збираємося весь час відстежувати таку кількість сайтів. Тому дивимося, кого можна прибрати вже на цьому етапі:

• Прибираємо сайти з трафіком менше ніж 10 000 відвідувачів (ця цифра у кожного своя, залежить від ситуації загалом) за 28 днів. У мене таких 17. Там є дуже цікаві проекти, але сенс їх аналізувати, якщо нам потрібен трафік, а в них його мало.
• Прибираємо сайти з трафіком з України менше 40 відсотків (краще більше, але це залежить від того, скільки їх усього в таблиці). У мене таких 7. Якщо нас цікавлять клієнти з України, навіщо нам проекти з трафіком з інших країн? А такі проекти є – українська компанія, український домен, а українського трафіку всього 20%, а то й 12%.

Після такої чистки у нас залишився всього 21 сайт. Тепер можемо закрити одну з цілей – зрозуміти потенціал ніші за трафіком.

Визначаємо потенціал ніші

Якщо прибрати непрямих конкурентів (будемо вважати їх 7), залишиться всього 14 сайтів. При цьому 1 сайт вибивається за трафіком – у нього близько 143 000 відвідувачів. Його можна відкинути як виняток із загальної картини. Хоча насправді його потрібно аналізувати насамперед, але про це пізніше.

Решта 13 сайтів мають від 10 000 до 77 000 відвідувачів за 28 днів. Причому 7 з них – менше 28 000 за 28 днів. Ось на ці цифри можна орієнтуватися. Це не означає, що у нас буде такий результат. Це просто дає розуміння, скільки трафіку отримують лідери ніші.

Дивимося звідки у конкурентів трафік

Повертаємося до таблиці. На що будемо дивитися:

• Трафік з E-mail розсилок практично у всіх менше 0,2%. Робимо висновок, що на першому етапі можна не витрачати на них час.
• Понад 50% конкурентів використовують контекст. Висновок – надалі потрібен глибший аналіз та, найімовірніше, запуск для нашого проекту.
• Переходи з соціальних мереж практично у всіх у межах 1%. Висновок – потрібно подивитися, які соцмережі дають їм трафік та налагодити роботу з ними.
• Реферальний та закладний трафік у сумі дають від 20 до 65%. Якщо якісно розвивати проект, цей трафік виросте сам.

Залишилося подивитися відсоток переходів із пошукових систем. Робити це бажано у зв’язці з брендовим/небрендовим трафіком. Оскільки ми оцінюємо нішу, нам хочеться знати, на що ми можемо розраховувати саме з пошуку. І хто з конкурентів найцікавіший для подальшого аналізу.

Тут не обійтися без прикладу. У нашій таблиці є сайт: collaborator.pro (не прямий конкурент, але для прикладу підходить). У нього: відвідуваність за 28 днів – 501 649. Хтось подивиться на цю цифру і скаже – так ось же він, це і є той, на кого потрібно орієнтуватися. Але у нього всього 29% трафіку з ПС, а це:

При цьому 38% брендового. Тобто, всього 62% не брендового. А отже:

Разом, із вражаючих 501 649 саме пошукового, не брендового трафіку – 90 196.

А тепер візьмемо сайт із відвідуваністю в 3,5 раза меншою. Мова про web-promo.ua з кількістю відвідувань за 28 днів – 143 243. Але у нього органіки – 72%, і 96% не брендового трафіку. Порахуємо:

Питання – то хто цікавіший для аналізу? Зауважу, що різниця тут не велика. А буває розбіг дуже великий. Тому 14 сайтів, що залишилися на цей момент, потрібно проаналізувати в такий самий спосіб та порахувати в кожного пошуковий, не брендовий трафік (чому не брендовий, сподіваюся, не потрібно пояснювати). І в підсумку можна відсіяти ще 3-4 сайти в нашому списку. Я поки цього не роблю, мені вони потрібні, щоб показати вам інші моменти.

Підіб’ємо підсумок. SEO аналіз сайтів конкурентів допоміг нам ще більше скоротити їхню кількість, знайшовши найцікавіших для подальшого вивчення. Також ми з’ясували, що, крім пошукового трафіку, практично всі працюють із соціальними мережами та контекстною рекламою. Отже, потрібно задіяти ці канали.

Крім цього, є брендовий та закладний трафік. Він зростає сам по собі, якщо проект розвивається якісно. Але можна і цілеспрямовано працювати над його збільшенням. Як це робити – це тема окремої статті. Якщо цікаво – пишіть у коментарях. Буде інтерес – напишу.

 Аналіз трасту сайтів конкурентів

Тепер спробуємо розібратися, наскільки реально конкурувати у цій ніші молодому сайту. Для цього для доменів, що залишилися, робимо таблицю зі стовпцями (назви стовпців у мене такі дивні, тому що більш правильні розтягують таблицю і скрини погано виглядають):

• Domain;
• 28 days (Similarweb) – трафік за останні 28 днів;
• Index – кількість сторінок в індексі Google;
• Age – вік домену;
• DR – рейтинг домену;
• In link – кількість доменів, що посилаються;
• Out link – кількість вихідних посилань (доменів);
• Organic – трафік за місяць з органіки;
• Keywords – кількість ключових фраз у пошуку.

Спочатку подивимося навіщо ці дані та як їх одержувати.

Які показники збиратимемо

Трафік

Колонка «28 days» нам не особливо цікава. В ідеалі вам потрібно розрахувати пошуковий трафік, як ми розбирали вище, та замінити цифри у цьому стовпці. Це буде більш об’єктивно. Але для написання статті я трохи спрощую роботу, і щоб усе це не рахувати, додаю стовпчик «Organic» – це розрахункова кількість переходів із пошукових систем за місяць за даними Ahrefs. Дивитися тут:

Заздалегідь відповідаю на запитання – навіщо тоді рахувати, якщо можна було відразу взяти цей параметр? Проблема в тому, що Ahrefs рахує цей трафік значно гірше. І іноді там взагалі незрозумілі цифри. Це не теорія, а просто мій досвід. Як я перевіряю – беру сайт, для якого я маю доступ до аналітики, вбиваю в Similarweb і Ahrefs, та звіряю з даними аналітики. Скрізь є свої нюанси, особливо для дрібних сайтів. Але більш реальну картину дає саме Similarweb.

Вік домену

Вік домену – взагалі не дуже коректно використовувати. Наприклад, якщо сайт розвивався 5 років на домені com.ua, а потім зареєстрував торговельну марку і переїхав на .ua – ви бачитимете вік домену 2 роки, а насправді проект розвивається 7 років. Зворотна ситуація – нове агентство створює собі сайт та бере дроп-домен із 10-річною історією. Або ребрендинг…

Варіантів багато, тому бажано визначити вік сайту, а не домену. Дізнатися його можна різними способами. Із найпростішого:

1. Подивитися футер або сторінку «Про нас» сайту конкурента. Багато хто пише рік створення.
2. Використовувати archive.org. Досить хороший та точний спосіб.
3. Якщо це інформаційний сайт – можна подивитися дату першої публікації.

У рамках цієї статті я взяв вік домену. Оскільки в мене немає мети отримати ідеально точні дані. Основна мета – показати читачам, як це робиться. Якщо будете робити подібний аудит – використовуйте вік сайту.

DR, вхідні та вихідні посилання

DR навряд чи потребує пояснень. Перевіряємо домени через Ahrefs та заносимо цей показник у таблицю. Що стосується посилального – тут усе так само просто, але ще раз акцентую – нам потрібні домени, а не посилання.

DR і домени-донори дивимося тут:

А кількість вихідних посилань (доменів) тут:

Keywords

Це кількість слів, за якими сайт ранжується в ТОП 100. Дивитися там же, де і трафік (3 скрін вгору від цього абзацу). Для перевірки сайтів конкурентів за рівнем трасту цей показник не потрібний, але одна з моїх цілей – відібрати майданчики, які можна використовувати для розширення семантики, тому я заношу до таблиці ці дані.

Оцінюємо рівень конкуренції

Після збору даних отримуємо таблицю:

Ось тут уже потрібен досвід. Якщо ви своїми руками зробите хоча б десяток таких аналізів та потім просунете сайти в цих нішах, таблицю ви будете аналізувати вже з розумінням, куди дивитися і що з чим порівнювати. Складність у тому, що дивитися потрібно комплексно, а передати це словами складно, занадто багато нюансів.

Наприклад, не можна сказати, що високий DR – це проблема. Тому що на останньому рядку в нас сайт із DR 68 і трафік усього 10 529. А є сайт із DR 35 та трафіком 31 609. Хоча DR важливий. Кількість вхідних посилань – це теж важливий показник. Але якщо подивитися на ці ж 2 сайти, бачимо, що там різниця всього в 6 посилань. Мало того, їхній вік відрізняється на 8 років, але це не заважає молодшому проекту випереджати старіший у 3 рази.

Тобто, з одного боку, чим старший сайт, чим вищий у нього DR, чим більше вхідних посилань, тим складніше з ним конкурувати. З іншого боку, важлива не лише кількість, а й якість.

Якщо спробувати оцінити рівень конкуренції загалом – усі сайти з нашої таблиці створені до 2018 року, крім двох. Кількість вхідних посилань у першої десятки – понад 600. Відповідно, якщо хочете з ними конкурувати, враховуйте, що доведеться отримати стільки ж. DR для першої десятки вище 50. Кількість сторінок у них – від 1 000, крім одного з 985. А отже, ви не потрапите в ТОП із кількома десятками сторінок. Потрібне серйозне наповнення.

Сайти з другої десятки мають від 400 до 1 000 сторінок в індексі. Бачите закономірність? Від 1 000 до 4 000 сторінок – трафік один, від 400 до 1 000 – трафік інший. Тобто, якщо хочете від 10 до 50 тис. відвідувачів за місяць, розраховуйте на наповнення сайту на 400-1 000 сторінок. Потрібно більше – це вже від 1 000.

Кількість сторінок в індексі не дорівнює кількості фактичних сторінок. Хіба мало що там у них проіндексовано. Це потрібно аналізувати. Але поки що для наочності вважаємо, що це одне й те саме.

Аналогічно за посиланнями. У другій десятці в середньому 300-400 вхідних доменів. За який час ви зможете зробити такий самий результат? Це величезною мірою залежить від посилального бюджету. За джерела посилань та їхню якість навіть не пишу, щоб не розтягувати. Припустимо, вам потрібно купити 300 посилань. Якщо це вічні посилання – беріть середню ціну одного, рахуйте загальний бюджет та діліть на прийнятну суму витрат на місяць. Отримайте термін, за який зможете їх наростити. Якщо ми говоримо про якісні посилання – це не швидко.

А тепер уявіть, що вам потрібно в середньому 700 сторінок. Нехай у вас буде кілька десятків послуг, розділів, про нас та іншого. І ще зверху вам потрібно скажімо 650 статей у блог. Хоча тут теж потрібен аналіз, але поки що спрощуємо. От і рахуйте – з якою швидкістю зможете наповнювати? Якщо 1 стаття на день, за 2 роки буде 730 статей. Чудово. За 2 роки можна вийти на рівень конкурентів із другої десятки, якщо писати щодня. Але це складно. А якщо писати через день – це вже 4 роки. А якщо раз на тиждень, місяць…

Підіб’ємо підсумок. Для того, щоб вивести сайт агентства інтернет-маркетингу в ТОП 20 (за трафіком) проектів в Україні потрібно:

• наповнення близько 600-700 сторінок;
• отримати 300-400 вхідних посилань;
• відсутність віку спробувати компенсувати якістю посилань та статей.

Шукаємо тих, хто вибивається із загальної картини

Ми розуміємо, що ніша конкурентна та пробитися тут складно. Щоб це зрозуміти, не обов’язково було робити такий об’ємний аналіз. Порівняльна таблиця конкурентів потрібна насамперед для того, щоб виявити щось, що сильно вибивається із загальної картини.

Повернемося до таблиці. Ось тут нам знадобиться DR, почнемо з нього. Шукаємо сайти з мінімальним DR. Передостанній рядок: DR – 7, вхідних посилань – 56, сторінок в індексі – 394, вік – 2020 рік. Погодьтеся, це сильно відрізняється від тих середніх значень, які ми вивели вище. Ось вам і конкурент для максимально детального аналізу. Заради таких сайтів і робиться все це.

У нашому прикладі наймолодший сайт має найнижчий DR, але буває, що хтось із конкурентів сильно вибивається за віком. Наприклад, середній вік сайтів конкурентів 5-10 років. Але серед них можуть виявитися і 1-2-річні. І це теж потрібно вивчати додатково. У нашій таблиці є сайт 2022 року, це не прямий конкурент, який потрібен для інших цілей. Але якби це було маркетингове агентство – ми б його також відібрали на додатковий аналіз.

Також дивимося співвідношення вхідних посилань та пошукового трафіку, але вже без DR, і кількість сторінок. Нам потрібно – мінімум посилань, мінімум статей, максимум трафіку. У нас це project-seo.net. Усього 139 посилань та 613 сторінок, а трафік – 31 197. Щоправда я поки беру загальний трафік, але у вас це буде вже вирахуваний пошуковий. Повторити такий результат набагато простіше, ніж середній. Теж можна вивчати.

І останнє – дивимося на лідерів за пошуковим трафіком. Ось тут я скористаюся стовпцем «Organic». Явний лідер за даними Ahrefs – web-promo.ua. У нього 767 доменів, що посилаються, що близько до середнього. Тобто, високий трафік – це не наслідок найпрокачанішого посилального профілю. А ось сторінок в індексі – 3690. Такі сайти, як цей, можна відстежувати, щоб розуміти, в який бік дивляться лідери з пошукового трафіку. Якщо вам це цікаво.

У результаті у нас є кілька сайтів, які збирають достатню кількість пошукового трафіку, не маючи надто високих показників. Проаналізувавши їх, можливо, ми зможемо знайти точки зростання для свого проекту. І друге – у нас є лідер ніші саме за пошуковим трафіком, за яким можна поглядати, щоб розуміти куди він рухається. Можливо, також вийде знайти якісь ідеї.

Аналіз конкурентів у соціальних мережах

Давайте відразу розділимо поняття – аналіз конкурентів у соцмережах та аналіз соцмереж конкурентів. Сьогодні ми зробимо тільки перше, та й то, поверхнево. А ось як вони працюють із соціалками, скільки підписників, скільки постів публікують, які охоплення тощо – це тема для окремої статті.

Практично всі конкуренти мають трафік із соціальних мереж. Подивимося звідки саме, щоб не розпорошуватися на всі, а вибрати тільки найефективніші. Дані збираємо з Similarweb і заносимо до таблиці:

Це вже відредагований варіант, звідки я прибрав деякі стовпці з мінімальними цифрами.

Що маємо? Багато хто працює з YouTube – гарний напрямок, але тільки для тих, хто готовий цим займатися. Трудомістко і не настільки багато людей дивитимуться ролики з маркетингу. Але якщо готові – чому б і ні…

Facebook – є майже у всіх. Telegram – використовує більше половини конкурентів. Linkedin – дещо несподівано, що значить ніша інтернет-маркетингу… Ось на цих трьох соціальних мережах можна зосередитися, як на основних.

Instagram використовує менше третини конкурентів. Можна завести. Але вже не настільки важливо. Переходи з Twitter є тільки у 3 сайтів з моєї таблиці. Я б не витрачав на нього час.

Отже, заводимо сторінки у Facebook, Telegram, Linkedin та за бажанням Instagram. На решту не розпорошуємося та не витрачаємо час.

Аналіз ключових слів конкурентів

У рамках цієї статті ми не будемо робити аналіз семантичного ядра конкурентів. Тому що за обсягом це ще більше, ніж написано вище. Це тема для окремої статті. Але ось підготовку до такого аналізу потрібно зробити вже зараз.

На попередньому скріні у нас був стовпець «Keywords». Що це таке ми вже розглянули вище. Так ось зараз нам потрібно зі списку сайтів, що залишилися, вибрати конкурентів, які мають найбільшу кількість пошукових запитів. Кількість сайтів – від 3 до 10 буде достатньо.

Поки що ви їх просто відбираєте та зберігаєте десь із позначкою: «для парсингу ключових слів». Надалі потрібно буде спарсити всі ключові слова конкурентів, об’єднати в один великий документ і розібрати на кластери та сторінки. Таке опрацювання дуже трудомістке, але може дати семантичне ядро, яке ви не зберете, використовуючи традиційні інструменти. Але про це в наступних статтях.

Замість висновку

У цій статті я спробував показати, що аналіз конкурентів в інтернеті можна робити своїми руками, не маючи великого досвіду, з мінімумом софту та сервісів. Сподіваюся, це вийшло, і для когось ця стаття буде корисною.

Тільки не забувайте, що критеріїв для перевірки сайтів величезна кількість. Немає ніякого повного аналізу конкурентів, тому що, якщо робити повний – це потрібно книгу в кількох томах написати. Аналіз робиться під конкретні завдання. У нас вони були свої й аналіз заточений під них. Якщо вам потрібно зробити аналіз посилальної маси, ключових слів, контенту, цільової аудиторії – це вже інші аудити. Кожна з яких не менша за цю за обсягом. Тому починайте завжди з того, що саме вам потрібно і для чого. Якщо залишилися питання – ласкаво просимо в коментарі. Ми їх читаємо та не лінуємося відповідати. Також будемо вдячні, якщо поділитеся статтею в соціальних мережах.